Об'єкт №: SCP-111-UA
Клас об’єкта: Безпечний
Особливі умови здержування: Об’єкт має зберігатися у відокремленій камері для особливо цінних аномалій класу Безпечний, обладнаній незалежною системою клімат-контролю й автоматичного газового пожежогасіння. Доступ до інформації щодо порядку активації об’єкта обмежується третім рівнем допуску та вище.
Опис: Об'єкт становить собою рукописну книгу об’ємом 729 сторінок. Оправа книги зроблена з оливкового дерева й обтягнута людською шкірою; до верхньої та нижньої боковинок прикріплено дві таблички – з золота та срібна відповідно – з’єднані через корінець за допомогою 9 срібних ланцюжків. Верхня табличка зображує гуманоїдну фігуру, яка сидить на престолі. У лівій руці фігури знаходиться закрита книга, вкрита квадратним візерунком; на місці обличчя фігури знаходиться суцільне гало. Нижня табличка покрита гладким товстим шаром непрозорої синьої емалі; променевий аналіз показав, що метал вкритий значною кількістю подряпин, імовірно пов’язаних з умисним затиранням початкового зображення. Вцілілі сліди дозволяють припустити, що воно становило собою гуманоїдну фігуру, аналогічну відображеній на верхній. Облямівки самих табличок та боковинок оздоблені значною кількістю вирізаних та карбованих декоративних елементів, додатково прикрашених синьою, жовтою та зеленою емаллю. Серед них превалюють мотиви виноградних грон, традиційного символу достатку, що перемежовуються з розетами з напівдорогоцінного каміння.
Текст об'єкта виконано середньовічною латиною (Latinitas medii aevi), залізно-галовими чорнилами на пергаменті з людської шкіри. Зміст книги цілком присвячений ворожінню і містить у собі детальні ілюстровані описи 81 ритуалу антропомантії, а також розлогі інструкції з тлумачення їхніх результатів. На відміну від звичайних тавматургічних церемоній, реалізація вказаних ритуалів неможлива у відриві від об’єкта; лише дії, безпосередньо вчинені особою, яка активувала об’єкт (далі – Антропомант), або під її керівництвом, досягають вказаного у книзі результату.
Об’єкт активується шляхом проведення спеціального обряду, й статус Антропоманта закріплюється за відповідним суб’єктом до завершення сонячної доби, у яку його було здійснено. Хоча задля успішності антропомантичних ритуалів вони мають бути проведені протягом вказаного періоду, інтерпретація отриманих результатів не залежить від активності об’єкта і статусу аналітика, й може бути необмежено віддаленою у часі. Це дозволяє ефективно тлумачити інформацію на підставі фотознімків та відеозаписів процесу.
Наразі не вдається можливим достеменно встановити чи дійсно об’єкт та пов’язані ритуали дозволяють передбачити майбутні події, чи вони маніпулюють ними задля досягнення передбаченого результату. У зв’язку з цим використання SCP-111-UA у якості прогностичного інструмента допускається лише у виключних випадках, пов’язаних з критично важливими подіями, засоби конвенційного впливу на які були вичерпані.
Історія виявлення об’єкта: Об’єкт було виявлено під час спільного рейду МОГ Людіє та спеціальної групи реагування Зони ██ на київський осередок анігілістичної секти Ашрам Каала Сітаара, що діяв у місті під прикриттям Центру духовного розвитку «Даршан». Операція, що застала культистів за тлумаченням чергового ритуалу, тривала 18 хвилин і завершилася ліквідацією десяти з дванадцяти присутніх учасників секти, а також трьох пов’язаних цивільних осіб – співробітників організації-прикриття; двох анігілістів було захоплено живими й доставлено до Зони ██ для подальшого інтерв’ювання. Лідер осередку покинув ритуальну залу незадовго до прибуття персоналу Фонду; його місцезнаходження наразі встановлюється.
У підвальних приміщеннях Центру було виявлено значну кількість неаномального ритуального інвентарю та декілька резервуарів з флуоридною кислотою, огляд яких дозволив виявити рештки щонайменше 96 осіб.
Примітка: Експериментально встановлено, що мова не грає ролі у ефективності заклинань. Тим не менш, в осередку Ашрам Каала Сітаара використовувалася виключно середньовічна латина.
З метою полегшення та унормування реплікації дослідницьким персоналом, описи ритуалів було адаптовано та спрощено до алгоритмічних послідовностей. Фотокопії оригінального тексту доступні за запитом.
Ритуал №4 – «Провидіння Аз-Тота»
На рівній пласкій поверхні розстилається мапа будівлі, населеного пункту або місцевості; над нею за щиколотки, догори ногами, засобами гнучкої фіксації підвішується жива жертва. Поруч з мапою встановлюється прямокутний вівтар, на який укладається дві посудини з необпаленої глини та прямокутний клапоть веленю. На велені Антропомант чорнилами довільного складу вказує дію, на яку проводиться ворожіння, після чого кладе його у посудину ліворуч себе, заливає невеликою кількістю тваринної олії та підпалює дерев'яною скалкою. У посудину праворуч Антропомант насипає кам'яну сіль, що відміряється з огляду на розмір мапи. Коли велень догорає, попіл висипається у посудину з сіллю, і Антропомант хрест-на-хрест перемішує її правицею, примовлюячи:
О, Аз-Тоте, Великий Візирю,
Чий погляд сягає майбутньої днини,
Прийми цюю жертву у свої стіни,
Вкажи мені для почину шпарину!
Завершивши перемішування, Антропомант зачерпає з посудини правицею і креслить на грудях жертви прямокутну спіраль на шість завитків за годинниковою стрілкою, починаючи з лівого соска, так, щоб її перша грань проходила крізь обидва. За цим, шия жертви туго стягується ременем з телячої шкіри; після того як вона втрачає свідомість, але до того як наступає загибель головного мозку, товстою срібною шпицею або стилетом Антропомант робить по одному глибокому проколу на потиличній артерії, верхній порожнистій вені, внутрішній яремній вені та каротидному синусі. Конвульсіям та вітру дозволяється вільно розбризкувати кров мапою; коли кровотеча зупиняється, мапа забирається і вивчається. Місце або місця, на яких кров утворює хрестоподібний візерунок, будуть вдалими для справи, загаданої Антропомантом.
Обрані результати: д-р Сноволя виступив Антропомантом, розістлавши під D-38044 карту Києва та загадавши зловити голуба. Цільовий візерунок утворився на пустці за східною межею Міського кладовища, з центром у 50°29'49.4"N 30°24'04.9"E. Прибувши на місце, д-р Сноволя виявив зграю Columba livia білого кольору. Д-р Сноволя спробував зловити їх, однак зграя злетіла коли він наблизився на відстань трьох метрів. Д-р Сноволя повідомив, що на деяких птахах були присутні дрібні червоні бризки, схожі на кров.
Наступного тижня експеримент було повторено д-ром Ньюменом та D-04070. Цільовий візерунок утворився на перехресті вулиць Волоської та Борисоглібської, з центром у 50°27'52.0"N 30°31'26.1"E, та у Парку партизанської слави, з центром у 50°24'41.6"N 30°41'00.2"E. Д-ра Ньюмена було направлено за першою адресою, з приманкою та пасткою для голубів. Одночасно, за другою адресою було направлено агента Шевченка, з аналогічним спорядженням. Прибувши на місце, д-р Ньюмен не виявив голубів, але змонтував на узбіччі пастку з приманкою, встановивши пункт спостереження у кафе напроти. Протягом години до неї потрапили три сизих Columba livia та один Passer domesticus, після чого експеримент було вирішено зупинити. Подальший аналіз захоплених птахів не виявив жодних аномалій і їх було передано до лабораторного фонду Зони ██. Агент Шевченко не дістався до визначеної адреси, оскільки його автомобіль зіштовхнувся з зустрічною вантажівкою, що не надала перевагу під час здійснення повороту. На момент укладання звіту агент Шевченко досі перебуває на реабілітації; водія вантажівки було зараховано до класу D.
Наступного тижня експеримент було повторено д-р Пазуренком та D-09248, зі зміною істотної умови — замість мапи міста було використано план будівлі, у якій проводився експеримент. Цільовий візерунок утворився на східному вікні кухні третього поверху. Коли д-р Пазуренко піднявся і наблизився до вікна, у шибку на великій швидкості влетів білий Columba livia, розбивши скло. У результаті птах загинув, а д-р Пазуренко отримав легкі тілесні ушкодження внаслідок посічення уламками.
Ритуал №22 – «Дзеркало Дей'ї»
В центр приміщення, оснащеного принаймні одним північним вікном площею щонайменше дев'ять квадратних метрів, встановлюється залізна таріль глибиною шість сантиметрів та діаметром в один метр, яку Антропомант окрапляє невеликою кількістю дощової води. Безпосередньо біля входу до приміщення, три живі цнотливі жертви, роздягаються догола, а їхні очі щільно закриваються непрозорою пов'язкою. Антропомант почергово, не переступаючи порогу, бере кожну з них за руку і заводить на таріль, де всаджує на коліна таким чином, щоб їхні потилиці торкалися одна одної. Завершивши розміщення, він переплітає їхнє волосся між собою, утворюючи пентаграмму, та скріплює зап'ястя і щиколотки залізними ланцюгами. Потому Антропомант проголошує:
Преславная Дей'йо, Принцесо Блакиті,
Оберни обличчя свої оповиті!
Візьми цих служниць у палати залиті
Й даруй мені узір прийдешньої миті!
З завершенням вірша шиї жертв перерізаються довільним залізним предметом за годинниковою стрілкою, починаючи з найпівнічнішої; надріз виконується безпосередньо під під'язиковою кісткою, до упору в хребет. Крові дозволяється вільно стікати до заповнення тарілі або припинення кровотечі в усіх жертв; за необхідності допускається утримання тіл асистуючими учасниками. За досягнення однієї з наведених умов, тіла негайно виймаються; троє асистуючих учасників відокремлено видаляють під'язикову кістку кожної з жертв і, тримаючи лівицю на своєму серці, почергово закидують то тарілі, з інтервалом у три секунди. Характер коливань поверхні, зокрема окремо утворювані візерунки, вказуватимуть на фізичний стан відповідного асистуючого учасника через тридцять три дні.
Обрані результати: Д-р Сноволя виступив Антропомантом, D-1201, -4608, -2342 — жертвами; асистували ██████, ████████ та ████████. Таріль було заповнено повністю, під'язикову кістку вкинуто у вищевказаному порядку. Поверхня не продемонструвала примітного збурення від ██████ та ████████, однак на ████████ проявила форму, описану в об'єкті як "Шлях Мойсея". На десятий день експеримента ████████ під час тренування отримав перелам ноги. В стані здоров'я ██████ та ████████ змін не спостерігалося.
Д-р Пазуренко виступив Антропомантом, D-6102, -9877, -5104 — жертвами. Через 30 днів ротація.
Ритуал №48 – «Стежка Махмута»
На рівній пласкій поверхні гексаграмою виставляються шість лампад зі стружкою сикомора; поруч встановлюється прямокутний вівтар, на який укладається об’єкт та бронзовий ніж. Жива жінка, щонайменше 30 тижнів вагітна плодом чоловічої статі, ретельно змащується пальмовою олією, щільно загортається у нефарбоване лляне полотно та вкладається у центр гексаграми. Після цього лампади почергово запалюються проти годинникової стрілки, починаючи ліворуч від живота жертви. Коли зачинається останній вогонь, Антропомант промовляє, тримаючи свою лівицю на об’єкті:
Хазрат Неопалимий, народжений як цісар,
Мандруючий світами без щита і без списа!
Візьми мене за руку у цю скрутну годину
Та проведи тим шляхом, що не у домовину!
З завершенням вірша вогонь у лампадах розгоряється та перекидається на полотно. Коли вогонь повністю огортає жертву, Антропомант бере ножа, крізь вогонь підходить до неї, здійснює поперечний надріз живота, і витягує плід, надрізаючи пуповину коло основи плаценти.
Наступного тижня експеримент було повторено д-р Пазуренком та D-09248
Хоча об’єкт було конфісковано в анігілістичної секти, його властивості, нетипова іконографія та modus operandi осередку в останні роки його існування викликають певні сумніви щодо його справжнього походження.
Анігілізм це дуже специфічна «філософія», що здатна привернути до себе лише осіб із вираженими дисоціальними розладами особистості, або іншими психічними розладами з аналогічною клінічною картиною та симптоматикою. Відповідно, анігілістам притаманні висока імпульсивність, іраціональність та неповне розуміння наслідків своїх дій, і похідна від цього неспроможність до ефективного комплексного довгострокового планування операцій.
На противагу, осередок у ЦДР «Даршан» вів саме таку операцію – акуратну, комплексну, довгострокову. Зникнення майже сотні осіб у настільки короткий термін пройшло непоміченим як для нас, так і для наших партнерів з Національної поліції та СБУ, чиїм безпосереднім обов’язком є охорона життя, здоров’я та законних інтересів цивільного населення. Там, де звичайна група анігілістів не відходила б далі кілометра від свого лігва для пошуку нових жертв, вони тягнули життя з усієї України – тих, кого не будуть шукати, і тих, кого не знатимуть де шукати. Цю… аномалію вдається доцільним пов'язати з цілком конкретною подією в історії даної секти.
Згідно свідчень захоплених культистів, об’єкт належав особі, яка називала себе «Оракул Сот». «Оракул Сот» прибув до осередка на початку квітня 2018 року і швидко завоював авторитет серед учасників секти завдяки своєму красномовству та здатності "передбачати майбутнє". Вже наприкінці травня того ж року він був обраний новим лідером осердку, а засновник — «Гуру Чадха Андхера» (Павло Костянтинович Рудний, 1992 р.н.) — зник за "загадкових обставин". Отримавши владу, «Оракул Сот» сформував навколо себе культ особистості, що межував з обожнюванням, та долучив культистів до здійснення описаних в об'єкті ритуалів, прокламуючи пророчення майбутнього як найвірніший та найкоротший шлях до досягнення всесвітнього небуття.
Хоча під його проводом осередок анігілістів дійсно розширився як в чисельності, так і в сферах діяльності, фактичного наближення до задеклорованої мети спостережено не було. Опитування захоплених культистів показало, що більшість "пророцтв" «Оракула Сота» носили віддалений та абстрактний характер і почасти суперечили наявній у нас інформації про міфологію аніглістичого руху та пов'язані з ним факти. Тим не менш, "пророцтва", що стосувалася практичних аспектів діяльності осередку та фінансових питань, справджувались справно.
З огляду на вищенаведене, доцільним вдається зробити наступне припущення: «Оракул Сот» не був анігілістом. Більше того, на прикладеному зображенні, вилученому з сектантської листівки, чітко видно його квадратний амулет. Візерунок амулету значною мірою збігається з візерунком, присутнім на обкладинці книги, яку тримає зображена на верхній табличці об'єкта фігура. Фігура сидить на троні — символі влади — й обличчя її становить собою суцільне гало — сяйво.
Найбільш вірогідною версією є те, що він був культистом Яскравого Володаря, який вирішив скористатися інтелектуальною вразливістю анігілістської секти заради вигоди — в першу чергу, імовірно, у вигляді спрощення доступу до людських жертв та інших інгрідієнтів, необхідних для роботи об'єкта. Проникши до осередку, він з легкістю узурпував недосвіченого молодика; драматичним алюром і здатністю дати відповіді на конкретні проблеми учасників він завоював їхню віру й лояльність. Мова ж написання об'єкта гарантувала, що ніхто з сектантів не зможе самостійно ним скористатися — навряд хтось з цієї суспільної потолочі знав хоч якусь латину. Це дозволяло «Оракулу» вільно маніпулювати тлумаченням результатів ритуалів, утримуючи, спотворюючи, або вигадуючи інформацію, яку він транслював назовні. Аналогічні маніпуляції імовірно мали місце й щодо самих ритуальних запитів — фрагментарні записки, виявлені в його кабінеті, переважно містили інформацію щодо подій езотеричного характеру.
Актуальним питанням залишається те, чому маючи здатність "передбачати" майбутнє «Оракул Сот» допустив втрату об'єкта на користь Фонду.
Начальник Управління зовнішніх зв'язків Зони ██
A.Д.