Думки, заплетені в рядки

Фонд наразі ще тільки працює над планом проекту,
щоб людей врятувати від нападів цього об'єкту.
Група ризику тої напасті доволі велика:
сталевар захворів, педагог, і циркачка, і лікар;
листоношу, дизайнера вразило, і генерала…
Всі вони із дитинства складати вірші полюбляли
і про це їх уміння не відав ніхто до моменту.
День у день, в Інтернеті засівши, два наші агенти
океан інформації перевіряють щоразу,
серед рим і рядків виявляючи жертви зарази,
щоб негайно до них опергрупа стрімка прилетіла,
взявши "амнезіак" та пакети для мертвого тіла.

Цей об'єкт – меметичний; він містить в собі певну фразу,
що психічно травмує людей і пролазить щоразу
в те, що пише той хворий, не відаючи про загрозу,
хоч для інших ці тексти нагадують "пурпурну прозу".
І під впливом об'єкта їх стиль, що раніше був в нормі,
розпорошує в літери і у римованій формі

[…]

І не знає, що коїть, так пише тоді жертва мема,
що будь-хто прочитає і скаже, що вийшла поема.
І щодня, щогодини, щомиті, без сна і спочинку,
легко й просто сплетає він рими в суцільну картинку
Пізно Охоронять, Зберігать, як ввійшов у цю фазу…
Тільки Стримати його, щоб він не поширив заразу.
Мерехтять ці слова у рядках, як кути діаманта,
І уколи шприцем класу "А" не позбавлять таланта;

чим точніше відточений вірш ріже світлом величним,
тим скоріше і інші знайдуть в собі дар поетичний,

[…]

Врятуватися можна, лише умертвивши поета,
тіло мертве його герметично сховавши в пакета,
І летить душа в рай, а поет потрапляє до пічки,
разом з ним – його пристрасний твір, майки і черевички.

Якщо не зазначено інше, зміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License