SCP-060-UA - У моєму царстві холод

Ця стаття ще не закінчена


рейтинг: +2+x

Об'єкт №: SCP-060-UA

Клас об'єкта: Безпечний

Особливі умови зберігання: SCP-060-UA-К, разом з екземплярами SCP-060-UA, слід зберігати у стандартному сейфі для об'єктів класу Безпечний, Зони UA-21. Доступ до об'єкта надається виключно у дослідницьких цілях та з дозволу мінімум трьох співробітників з 3 рівнем допуску.

Експедиції, направлені до СК-060-UA, повинні бути спорядженими повним набором спорядження для арктичних експедицій. У разі непередбачених ситуацій або інцидентів, її членам необхідно негайно покинути вимір. У зв'язку з реакцією на спроби пошкодження центрального формування, забороняється фізично взаємодіяти з SCP-060-UA-1.

Опис: SCP-060-UA — це набір з 12 кулонів, кожен з яких прикрашений чорною сферою з невідомого матеріалу, діаметром 3 см. Матеріал сфер зовні схожий на ідеально відшліфовану гірську породу, однак його молекулярна структура значно щільніша та має унікальну сітку, аналогів якої досі не було виявлено. Цей матеріал не вдалося пошкодити жодним чином. Його температура постійно становить 36.6оС. Охолодити або нагріти матеріал сфери не вдалося жодним чином. Усі екземпляри SCP-060-UA було знайдено всередині SCP-060-UA-К.

SCP-060-UA-К — це сталева коробка у якій було знайдено SCP-060-UA. Вона виготовлена зі звичайної сталі та немає жодних аномальних властивостей, за винятком того, що, у разі смерті суб'єкта, всередині неї матеріалізуються екземпляри SCP-060-UA. Пошкоджувати або руйнувати коробку заборонено за наказом директора Зони, оскільки невідомо яким чином це вплине на об'єкт.

Після надягання на шию, кулон переносить до ізольованого виміру, далі позначеного СК-060-UA. Цей процес відбувається миттєво, а кожен екземпляр завжди переносить в одні й ті самі точки, що розташовані на відстані трьох метрів одна від одної, на території СК-060-UA (далі відправна точка). Перенесення не має жодних побічних наслідків для суб'єкта, проте температура повітря у вимірі становить -55оС, що може призвести до смерті суб'єкта у випадку недостатньої підготовки. Якщо той хто надягнув SCP-060-UA помирає всередині СК-060-UA, то екземпляр об'єкту надягнений на нього зникне з його тіла та матеріалізується всередині SCP-060-UA-К. Аби покинути СК-060-UA необхідно просто зняти SCP-060-UA, що призведе до миттєвого повернення суб'єкта до тієї точки, де він перебував до зникнення. Без відповідного наказу, поміщати предмети до точки зникнення, доки хоча б один суб'єкт знаходиться всередині виміру заборонено, оскільки це призведе до травм або його смерті у результаті [ДАНІ ВИДАЛЕНО].

Більшість території СК-060-UA займає снігова пустеля, однак іноді трапляються деякі споруди та об'єкти (докладніше див. Документ ССК-060-UA). У ймовірному центрі виміру знаходиться формування (далі: SCP-060-UA-1), яке являє собою ідеальну геометричну фігуру та на далекій дистанції нагадує гору. Воно повністю утворене з такої ж чорної, ідеально відшліфованої невідомої породи, як і сфери на кулонах, та не має жодних печер, отворів та нерівностей. Рентгенівська спектроскопія показала, що гора не має пустот, окрім кубічної камери в центрі "гори". Термографічний аналіз виявив, що у центрі камери знаходиться джерело тепла 35оС, яке має форму, схожу з людською та є єдиним джерелом тепла у вимірі. Сама "гора" має стабільну температуру -55оС. Чому температура від матеріалу не охолоджує об'єкт всередині кубічної камери — невідомо.

Хоча матеріал формування не чинить опору жодному випроміненню та має таку ж температуру довкілля, його неможливо пошкодити. Окрім цього, якщо якимось чином спробувати фізично пошкодити матеріал, то по всій території СК-060-UA здіймається надсильна хуртовина. Швидкість вітру сягає до 90 км/год, а снігоперенесення — понад 2,2 кг/(м•с).

СК-060-UA ймовірно є відкритою місцевістю та має небо, проте будь-які джерела тепла або світла відсутні. Спостереження не виявили жодних космічних або інших тіл, які могли б освітлювати місцевість, але при цьому територія завжди освітлена. Освітленість становить близько 5000 лк, а колірна температура світла — 7500 К. Ці величини завжди залишаються стабільними. Визначити джерело освітлення, також, не дає той факт, що жоден об'єкт на території СК-060-UA не має тіні. Цикл дня і ночі у вимірі, ймовірно, відсутній.

Завдяки "Експедиції №4" вдалося встановити, що територія СК-060-UA є обмеженою. Сам вимір має форму кола, діаметром 3000 км, яке різко обривається прірвою, що оточує його площу. Її глибина та ширина невідомі; встановити їх наявними у Фонду методами не вдалося.

Історія виявлення: Об'єкт було виявлено У 1995 році у Кияницькому палаці1. Про його існування дізналися під час дослідження архівів КДБ та Відділу "П" ГРУ після розвалу СРСР. Серед документів було знайдено частину заповіту П. І. Харитоненка, де йшлося про колекцію з 12 дивних підвісок, які Павлу Івановичу дісталися від "дивного старца, что плохо русский знал"2. З його слів, той хто надіне "лаюс"3 потрапить до "його" царства, де на гостя чекає холод та божевілля, доки не зніме він символ "Хулуден Вуорі"4. У документі Харитоненко розповів, що закопав коробку з підвісками в прилеглому до садиби парку та застерігав Марію у жодному разі не викопувати її й нікому про них не розповідати.

Коли вже у радянські часи Відділ "П" зайняв палац й виявив цю частину заповіту, вони викопали об'єкт та доповіли про нього керівництву. Оскільки на той час на місці Садиби Ліщінських знаходився один з командних центрів Відділу "П", оформлений за документами як туристична база, то їм і було доручено зберігання об'єкта.

Згідно з інформацією з архівів, Відділ "П" проводив кілька експедицій до СК-060-UA. Докладні протоколи експедицій мали знаходитись в архівах Кияницького палацу, однак їх не було знайдено під час обшуку садиби. Їх пошуки продовжуються.

Інцидент 060-UA-ГОІ-231-1: 25.08.2017 року на територію Кияницького палацу завітали троє невідомих осіб (двоє чоловіків та одна жінка). Представившись співробітниками Запорізького музею ювелірних виробів ім. Павла Витовського6 вони почали розпитувати персонал про те, чи не було знайдено на території садиби металеву коробку з незвичними прикрасами, посилаючись на те, що вони були подаровані Харитоненку Витовським. Оскільки чинному персоналу не було відомо про справжнє призначення палацу у радянські часи, гості нічого не дізналися про об'єкт та покинули територію садиби.

Агент Фонду під прикриттям, який працював там охоронцем, впізнав у одному з невідомих ПОІ-A-17 — одного з ідеологів філософії анігілізму. Очікуючи найгіршого, він повідомив Фонд про можливі жертви серед цивільного населення та запросив підмогу. МОГ "Креаціоністи" було мобілізовано та направлено до Кияницького палацу, однак анігілісти не проявили ворожих намірів та просто покинули територію. Спроба захопити ПОІ-A-17 та його супутників не мала успіху. Покинувши садибу вони використали невідомий артефакт та зникли. До охорони Кияницького палацу приставлено два оперативники МОГ "Креаціоністи".

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License