SCP-2133 - Наша земля, Наша неволя

Ця стаття є перекладом


рейтинг: +1+x
15_Russian_Village_on_Tundras.jpg

SCP-2133

Об'єкт №: SCP-2133

Клас об'єкта: Евклід

Особливі умови зберігання: SCP-2133 слід охороняти по периметру на відстані десять кілометрів по периметру навколо SCP-2133 аби запобігти доступу до навколишньої території та з неї. По периметру постійно повинна знаходитись охорона, а сама зона повинна бути замаскована під осійський військовий об'єкт. У випадку порушення безпеки цивільними або ворожими організаціями дозволяється вогонь на ураження. Віддаленість SCP-2133 робить випадкове виявлення рідкісним. Під час досліджень SCP-2133 та спілкування з його жителями, персонал повинен екіпіруватися у захисні костюми рівня А.

Опис: SCP-2133 — це безіменне село на Північному Уралі, у якому, за оцінками, проживає близько п'ятдесяти осіб, хоча точну цифру назвати складно. Неподалік від SCP-2133 було виявлено різноманітні патогенні мікроорганізми, деякі з яких раніше були невідомі, зокрема:

  • Mycobacterium leprae та M. lepromatosis (збудники прокази)
  • Yersinia pestis (у формах легеневої, септичної та бубонної чуми)
  • Salmonella enterica підвиду enterica (збудник черевного тифу)
  • Вірус грипу A, B та C типу
  • Vibrio cholerae (збудник холери)
  • Variola major (збудник натуральної віспи, ліквідований за межами SCP-2133 у 1975 році)

Жителі SCP-2133, позначені як SCP-2133-1, демонструють відносну стійкість до хвороб. Хоча симптоми розвиваються протягом прогресу звичайного захворювання, приводячи до спотворення та виснаження, летальні випадки є вельми рідкісними.

SCP-2133-1 демонструють відсутність бажання та можливості покинути SCP-2133. Генетичний аналіз виявив значні ознаки інбридингу, хоча протягом всього часу зберігання не було зареєстровано випадків статевого розмноження SCP-2133-1. Існує гіпотеза, що захворювання є наслідками їх первинної аномалії, та самі по собі не мають аномальних властивостей.

Найзначніша аномалія, пов'язана з SCP-2133-1 — це їх здатність до реінкарнації. Померлі екземпляри швидко розкладаються й у ніч першого молодика1, після чого збираються з полів у вигляді немовлят. Сутності SCP-2133-1 зберігають спогади та зовнішність попередніх втілень. Було виявлено, що зразки ґрунту з полів містять навколоплідну рідину.

640px-Cannibalism_russian_famine1921_6_peasants_bouzuluk_district_and_remains_of_humans_they_eatten.jpg

Жителі SCP-2133

SCP-2133-1 розмовляють на архаїчному діалекті російської мови. Періодично воліючи дати інтерв'ю, вони зазвичай відмовляються розповідати про важливі подробиці своєї історії та традицій. Було відзначено, що їх образ життя схожий з таким у селянських громад XIV століття та демонструє гостру технофобію. Вважається, що жителі є безграмотними, у селищі немає книг та будь-якої іншої писемності. Усе, що відомо про їх культуру та переконання, було зібрано завдяки спостереженням за поведінкою та обмеженій кількості успішних інтерв'ю. SCP-2133-1 називають свою релігію "Церква Червоних Жнив", доктрина та міфологія якої залишаються малодослідженими.

SCP-2133-1 зазвичай ігнорують персонал Фонду, проявляючи ворожість тільки тоді, коли їх розклад дня якимось чином порушують. Співробітники можуть заходити до будівель та досліджувати їх, не викликавши жодної реакції з боку жителів; церква є єдиним відомим виключенням. Усі спроби проникнути всередину неї призводили до жорстоких зіткнень з SCP-2133-1 та SCP-2133-2, в результаті чого кілька осіб загинуло через пошкодження обладнання для захисту від шкідливих речовин та, у випадку з SCP-2133-2, від удушення або колотих ран.

SCP-2133-2 — це хапальні органічні структури, виявлені по усій території SCP-2133, темно-червоного кольору та схожі за формою на щупальця. Здається, що вони рухаються тільки для того, аби дозволити екземплярам SCP-2133-1 увійти до церкви, яку вони повністю покривають, або завадити співробітникам Фонду проникнути до неї. Зразки тканин, узяті у SCP-2133-2, генетично ідентичні та тісно пов'язані з Homo sapiens.

SCP-2133-1 обробляють поля від сходу до заходу сонця. На заході уся популяція SCP-2133-1 входить до церкви, очевидно, залишає там зібраний урожай та, пробувши там близько трьох годин, розходиться по домівках. Після цього SCP-2133-1 спить до світанку, а потім повторює процес наступного дня. За всю історію утримання SCP-2133 не було виявлено значних змін розпорядку дня. Також за SCP-2133-1 було помічено безцільне витріщання в одну точку протягом двох годин, самоампутацію гангренозних кінцівок та пухлиноподібних утворень (які вони згодом відносять до церкви) та періодичне, зачасто нескладне, бурмотіння.

Окрім аномального використання, полях в основному використовуються для вирощування ріпи. Трупи, що не є екземплярами SCP-2133-1, не зазнають аномальної регенерації. Фекалії, отримані від сутностей SCP-2133-1, дозволяють припустити, що вони дотримуються високобілкової дієти, хоча ріпа є їх єдиним очевидним джерелом поживи.

SCP-2133 було виявлено й захоплено 03.10.1936 року відділом "П" ГРУ. Пізніше, після розвалу СРСР у 1991, управління було передане Фонду. Архівні документи припускають, що Відділу "П" стало відомо про SCP-2133 після пандемії у регіоні. Кілька селищ було поміщено на карантин, після чого були встановлені належні процедури для утримання та дослідження об'єкту.

Вважається, що спалах почався, коли розвідгрупа шукачів корисних копалин зазнала впливу SCP-2133, заразившись місцевими інфекціями, та повернулася назад. Геодезисти померли, але перед цим випадково викликали епідемію завдяки взаємодії з поселеннями по дорозі на південь.

Інтерв'ю:

Розвідка:

Мобільна оперативна група Бета-7 ("Божевільні Капелюшники") змогла підкорити жителів SCP-2133 без втрат з боку Фонду або сутностей SCP-2133-1. Дослідницька група у складі дванадцяти оперативників МОГ Бета-7 була оснащена головними гарнітурами, відеорекордерами, захисними костюмами типу В та балонами з незабрудненим повітрям (запас на 3 години). Після значних пошкоджень у результаті атаки вогнем мацаки SCP-2133-2 відійшли до ґрунту.

Всередині церкви було знайдено кілька ідолів (виготовлених з кісток та шкіри) та органічних матеріалів (пізніше визначених як пухлиноподібні маси), підвішених на залізних гаках й прикованих ціпками до стелі. У центрі будівлі було виявлено велику тріщину, яка є входом до системи печер під SCP-2133, яка, як було встановлено згодом, простягається до прилеглих гір.

Декілька організмів, класифікованих як SCP-2133-3, було виявлено через 25 хвилин розвідки. Через їх розміри та небажання покидати церкву МОГ Бета-7 довелося вбити один з екземплярів SCP-2133-3 та забрати його для розтину.

Після переміщення померлого SCP-2133-3 експедиційна група замінила балони з повітрям там повернулася до виконання завдання. Приблизно через п'ятдесят хвилин спокійної розвідки відео та радіозв'язок було втрачено без будь-яких ознак боротьби. Радіозв'язок було відновлено через шість годин мовчання; відеозв'язок залишався відключеним.

Якщо не зазначено інше, вміст цієї сторінки доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 License